Частка людей з ожирінням швидко зросла за останні десятиліття, що створює величезні проблеми для постраждалих, систем охорони здоров'я та медичних працівників. Гормон інсулін відіграє вирішальну роль у розвитку патологічного ожиріння. Досі багато доказів свідчили про те, що інсулін, особливо в мозку, призводить до метаболічних та нейродегенеративних захворювань . Тепер дослідження, проведене Університетською лікарнею Тюбінгена, Гельмгольца в Мюнхені та Німецьким центром досліджень діабету (DZD), дає захопливе нове розуміння ролі мозку як ключового центру контролю та джерела ожиріння та діабету 2 типу.
Хоча давно відомо, що ожиріння викликає численні захворювання, такі як діабет, інфаркти та навіть рак, офіційно ожиріння було визнано окремим захворюванням у Німеччині лише з 2020 року. Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) вже охарактеризувала патологічне ожиріння як епідемію, оскільки лише в Німеччині проживає приблизно 16 мільйонів людей, а в усьому світі — понад мільярд. Ожиріння визначається як індекс маси тіла (ІМТ) понад 30. Нестача фізичних вправ та нездорове харчування часто називають причинами цього хронічного стану. Однак механізми в організмі, які призводять до ожиріння та проявляються у вигляді захворювання, набагато складніші.
Чутливість мозку до інсуліну пов'язана з довгостроковим збільшенням ваги та нездоровим розподілом жиру в організмі. Які специфічні процеси відбуваються в мозку, і який вплив інсулін має на людей з нормальною вагою? Професор доктор Стефані Кульманн з відділення діабетології, ендокринології та нефрології Університетської лікарні Тюбінгена та її команда досліджували це питання у своєму дослідженні. «Наші результати вперше показують, що навіть короткочасне споживання високооброблених, нездорових продуктів (наприклад, шоколадних батончиків і чіпсів) призводить до значних змін у мозку здорових людей, і це можна вважати відправною точкою для ожиріння та діабету 2 типу», – пояснює керівник дослідження професор Кульманн. У здоровому стані інсулін у мозку має ефект пригнічення апетиту. Однак, особливо у людей з ожирінням, інсулін більше не регулює харчову поведінку належним чином, що призводить до інсулінорезистентності. «Цікаво, що мозок наших здорових учасників дослідження демонструє подібне зниження чутливості до інсуліну після короткого періоду споживання високої калорійності, як і у людей з патологічним ожирінням», – зазначає пані Кульманн.
«Цей ефект можна спостерігати навіть через тиждень після повернення до збалансованого харчування», – додає вона. Вона також є заступницею керівника відділу метаболічної нейровізуалізації в Інституті досліджень діабету та метаболічних захворювань (IDM) імені Гельмгольца в Мюнхенському університеті, партнері DZD.
«Ми припускаємо, що інсулінова реакція мозку адаптується до короткострокових змін у харчуванні ще до того, як відбудеться будь-яке збільшення ваги, тим самим сприяючи розвитку ожиріння та інших пов’язаних із цим захворювань», – підсумовує професор доктор Андреас Біркенфельд, медичний директор з внутрішньої медицини IV, директор IDM та член правління DZD, а також старший автор дослідження. Ґрунтуючись на цих нових висновках, він закликає до посилення досліджень ролі мозку в розвитку ожиріння та інших метаболічних захворювань.
У дослідженні взяли участь 29 чоловіків-добровольців з нормальною вагою, яких розділили на дві групи. Перша група споживала додаткові 1500 ккал у вигляді високооброблених, висококалорійних закусок на додаток до свого звичайного раціону протягом п'яти днів поспіль. Контрольна група утримувалася від додаткових калорій. Після початкового обстеження обидві групи були обстежені у два різні моменти часу. Одне обстеження було проведено одразу після п'ятиденного періоду, а друге - після того, як перша група повернулася до свого звичайного раціону на сім днів. За допомогою магнітно-резонансної томографії (МРТ) дослідники досліджували чутливість до інсуліну в мозку та вміст жиру в печінці. Вміст жиру в печінці першої групи не тільки значно збільшився після п'яти днів збільшення споживання калорій, але й, як не дивно, значно нижча чутливість до інсуліну в мозку, порівняно з контрольною групою, зберігалася протягом тижня після повернення до їхнього звичайного раціону. Цей ефект раніше спостерігався лише у людей з патологічним ожирінням.
також читати
Здорове харчування для всіх: терміново необхідна глобальна трансформація | Pugnalom
