Це сталося без особливої помпи: крок за кроком зникли знаки в природному заповіднику гіпсового карстового ландшафту поблизу Юрде, які, серед іншого, забороняли відвідувачам турбувати рослини та тварин або залишати стежки, – і так само непомітно їх замінила гірничодобувна компанія Rump & Salzmann знаками, що попереджають про падіння гілок.
Важливо зазначити: це все та сама територія, а саме гаряча точка біорізноманіття № 18, частина найважливішого та найбагатшого на види гіпсового карстового регіону в Європі. Єдина відмінність полягає в тому, що раніше суворо охоронювана територія тепер може експлуатуватися, що включає не лише лісозаготівлю, а й видалення верхнього шару ґрунту та вибухові роботи на скельних утвореннях. Зрештою, Гаркенштайн поблизу Юрд зникне, як і Блоссенберг з його пам'яткою на вершині пагорба, з якого – поки що! – все ще можна насолоджуватися панорамним видом на регіон Остероде та аж до гір Гарц.
Ця екологічна катастрофа стала можливою завдяки державним органам та тим, від кого можна було очікувати більшої далекоглядності: посадовцям природоохоронних асоціацій BUND та NABU, а саме доктору Фрідхарту Кнолле з BUND Westharz та тодішній голові NABU Osterode Урсулі Глок-Менгер. На прохання гірничодобувної компанії Rump & Salzmann, Державне управління з охорони праці та гігієни праці в Брауншвейзі у 2014 році схвалило подальші гірничодобувні роботи на родовищах Härkenstein та Blossenberg, а Кнолле та Глок-Менгер скріпили експлуатацію цього унікального природного середовища своїми підписами під так званою компенсаційною угодою. Саме ця компенсаційна угода забезпечила екологічну основу для дозволу; вона узаконила подальше руйнування ландшафту до 2090 року – період, що охоплює приблизно три покоління.
