«Ми виявили, що 30 відсотків регіонів, для яких є дані, повністю відокремили свої викиди CO2 від економічного зростання. Регіони з високим рівнем доходу та традиціями вуглецемістких галузей промисловості, а також ті, що мають високу частку секторів послуг та виробництва, досягли особливого успіху у скороченні викидів CO2, водночас спостерігаючи економічне зростання», — каже Андерс Леверманн, співавтор і керівник дослідницького відділу Complexity Science в PIK. «Стабілізація середньої глобальної температури можлива лише за умови нульового рівня викидів CO2. Це означає, що якщо економіка хоче зростати, вона повинна бути відокремлена від викидів CO2».
Успіх розмежування також зумовлений діями у сфері клімату на субнаціональному рівні: «Зокрема, міста ЄС, які впровадили плани дій у сфері клімату, та регіони, які отримали збільшену фінансову підтримку для дій у сфері клімату, як правило, демонструють вищі показники розмежування», – пояснює Марія Зіога, науковець PIK та провідний автор дослідження. «Примітно, що Європа постійно перевершує інші частини світу, причому багато її регіонів демонструють постійну тенденцію до розмежування протягом останніх 20 років. Натомість, Північна Америка та Азія мали більш коливаючі моделі розмежування протягом десятиліть, але за останнє десятиліття спостерігається тенденція до покращення», – додає вона.
Хоча попередні дослідження вуглецевого розщеплення зосереджувалися переважно на країнах або окремих містах, дослідники з PIK застосували більш детальний підхід, зберігаючи глобальну перспективу. Вони проаналізували економічні показники 1.500 субнаціональних регіонів, де спостерігалося збільшення валового регіонального продукту (ВВП) на душу населення, і на які припадало 85% світових викидів. Поєднавши ці дані з даними мережі про інтенсивність викидів вуглецю на основі виробництва за останні 30 років, вони виявили значні глобальні закономірності розщеплення. Оскільки глобальні дані про викиди на основі споживання на субнаціональному рівні відсутні, дослідження не відображає вплив міжнародної торгівлі, але, тим не менш, воно дає важливе розуміння закономірностей розщеплення у всьому світі.
Дослідники також оцінили рік, у якому можна досягти нульових викидів для кожного регіону, враховуючи минулі тенденції роз'єднання та їх вплив на викиди. «Розвинені країни, ймовірно, досягнуть цих цілей швидше за інші, але загалом останні тенденції здаються недостатніми для досягнення нульових викидів у більшості регіонів до середини століття», – робить висновок співавтор Макс Коц, запрошений дослідник PIK та науковець PIK на момент проведення дослідження. «Якщо поточні темпи роз'єднання збережуться, менше половини субнаціональних регіонів зможуть досягти нульових викидів вуглецю до 2050 року. Тому всім рівням влади необхідно активізувати свої зусилля, і зокрема, розвинені країни повинні збільшити свої зусилля та інвестиції в енергетичний перехід у країнах Глобального Півдня для досягнення цільових показників нульових викидів у всьому світі», – наголошує він.
https://www.pnas.org/doi/10.1073/pnas.2411419121
