На заключному заході дослідницького та інноваційного проекту ZeroPM (Нульове забруднення стійкими мобільними речовинами), що фінансується ЄС
Координатор проєкту Ганс Петер Арп з Норвезького геотехнічного інституту (NGI) звернувся з настійним закликом до присутніх. Оскільки лише від 0,2 до 2 відсотків постійних хімічних речовин можна фактично видалити з води, необхідні негайні та превентивні дії. «Єдиним рішенням є правила, які зупиняють викиди», – пояснив Арп присутнім представникам Європейської комісії, Федерального агентства з охорони навколишнього середовища Німеччини, Німецького водного центру TZW, Водної асоціації Eureau, Стокгольмського університету, Університету Святого Томаса та Coop Denmark.
У рамках ZeroPM досліджувався масштаб проблеми та потенційні рішення для стійких, мобільних та токсичних хімічних речовин, включаючи так звані «вічні хімічні речовини» – ПФАС (пер- та поліфторалкільні речовини). Заключний захід ZeroPM відбувся у Брюсселі з 8 по 10 вересня 2026 року. Він мав назву «Нульове забруднення стійкими та мобільними речовинами: шлях уперед» та проводився в форматі очного семінару.
За словами дослідників, терміново потрібні чисті та екологічно чисті технології. Текстиль, косметика, кухонне начиння, батарейки, кондиціонери, вогнегасна піна та холодильні вітрини – це лише деякі з продуктів, які наразі можуть містити хімічні речовини PMT/vPvM. Ці речовини є стійкими та водорозчинними, тому швидко поширюються в навколишньому середовищі; багато з них є токсичними. «Тому ми повинні скоротити інноваційний розрив в альтернативах PFAS та сприяти розвитку чистих та екологічно чистих технологій», – закликав Арп. Вчений попередив, що ціна бездіяльності занадто висока.
ЄС очолює зусилля у боротьбі з хімічним забрудненням і прагне досягти своєї мети стати вільним від забруднення до 2050 року. ZeroPM тісно співпрацює з Європейською комісією, надаючи наукові дані для підтримки реагування Європи на ці проблеми громадського здоров'я та довкілля. «Мета ЄС бути вільним від забруднення до 2050 року залишається незмінною, але ми все ще далекі від її досягнення. Нам потрібні нові правила, які пропонують комплексні, цілісні рішення. Нам потрібно знайти альтернативи та вчитися один в одного», – сказала Вероніка Манфреді, директор з питань свободи від забруднення, водної стійкості та зеленого міського розвитку Європейської комісії. Витрати на те, щоб дозволити понад 10 000 відомих речовин PFAS продовжувати вільно викидатися в навколишнє середовище, багато з яких шкодять як здоров'ю людини, так і навколишньому середовищу, є величезними. «Без контрзаходів витрати ЄС, пов'язані з PFAS та іншими стійкими хімічними речовинами, досягнуть 440 трильйонів євро до 2050 року», – сказала Манфреді.
Наразі 60 відсотків питної води очищується лише звичайними методами, а стійкі та рухомі речовини не фільтруються. «Ми спостерігаємо зростання рівня цих речовин у воді», – підсумовує Олівер Лебель, генеральний секретар Європейської асоціації управління водними ресурсами Eureau. Це викликає «глибоке занепокоєння».
Метою проєкту ZeroPM було картографування та категоризація речовин PFAS, щоб краще зрозуміти та передбачити майбутні проблеми. «Те, що ми зафіксували досі, – це лише верхівка айсберга. У нас немає даних про тисячі речовин PFAS. Нам бракує необхідних інструментів для їх ідентифікації та моніторингу. Як наслідок, багато хімічних речовин не внесені до жодного регуляторного реєстру. Нам потрібна основа для подальших дій. Наприклад, що ми знаємо про трифтороцтову кислоту (TFA)? І скільки речовин PFAS можуть утворювати TFA?» – сказала Сара Хейл з Німецького водного центру (TZW).
Трифтороцтова кислота (ТФК) стала центральною проблемою в проекті ZeroPM. Ця органічна кислота використовується в промисловості, зокрема в системах охолодження та кондиціонування повітря. Холодоагенти, що утворюють ТФК в атмосфері, були введені як заміна газам ХФВ, які були заборонені після того, як було виявлено, що вони пошкоджують озоновий шар. Перехід забруднення навколишнього середовища з ХФВ на ТФК вважається прикладом перенесення навантаження, оскільки це створює нові масштабні екологічні проблеми замість того, щоб усувати попередні.
З 2000 року на поверхні Землі накопичилися сотні тисяч тонн трансжирних кислот (ТЖК), і їх концентрація швидко зростає в усьому світі. Європейське агентство з безпеки харчових продуктів (EFSA) та Європейське агентство з хімічних речовин (ECHA) дійшли висновку, що ТЖК становлять значний ризик для здоров'я людини та навколишнього середовища. ТЖК є повсюдними. Вони накопичуються в навколишньому середовищі, і їх рівень з часом зростає. «Ми повинні зупинити викиди зараз», – вимагав Міхаель Нойманн з Федерального агентства з охорони навколишнього середовища Німеччини (UBA).
Умови:
PMT/vPvM стосується двох тісно пов'язаних класів небезпеки для хімічних речовин, які переважно забруднюють воду.
ПМТ розшифровується як стійка, мобільна та токсична речовина. Речовина повинна відповідати всім трьом властивостям: вона майже не розкладається в навколишньому середовищі, є високорозчинною у воді і тому переноситься на великі відстані з водою, а також є токсичною для людини або навколишнього середовища.
vPvM розшифровується як дуже стійкий, дуже мобільний. Тут достатньо виключно високої стійкості в поєднанні з виключно високою мобільністю; токсичність не потрібно доводити окремо. Логіка цього полягає в тому, що після потрапляння такі речовини надзвичайно важко видалити з кругообігу води.
Обидва класи були запроваджені в ЄС, оскільки класичні критерії, такі як біоакумуляція, не враховують речовини, які не накопичуються в жировій тканині, а поширюються через воду. ПФАС є найвідомішою групою, яка часто підпадає під PMT або vPvM; ZeroPM спеціально стосується цих груп речовин.
