Люди з розладом харчової поведінки (ARFID) сильно обмежують споживання їжі з точки зору кількості або різноманітності, що призводить до фізичних та психологічних порушень. Розлад зазвичай починається в дитинстві та вивчався переважно у дітей або людей з недостатньою вагою. Нове дослідження, проведене в Університетській лікарні Лейпцига, тепер показує, що дорослі з підвищеною масою тіла також можуть страждати від ARFID.
Для багатьох людей їжа асоціюється із задоволенням, але для тих, хто страждає від розладу уникнення/обмеженого споживання їжі (ARFID), це часто пов'язано з тривогою, стресом або огидою. Розлад проявляється у відмові від певних продуктів, наприклад, через запах, текстуру або страх задухи чи блювоти. Значно знижений інтерес до їжі також може бути ознакою. На відміну від інших розладів харчової поведінки, таких як анорексія, бажання схуднути не відіграє жодної ролі. Тим не менш, ризик недоїдання та пов'язаних з ним захворювань є таким же високим.
Команда під керівництвом доктора Рікарди Шмідт та професора доктора Ані Гільберт роками досліджує ARFID в університетській лікарні Лейпцига. Серед іншого, вони розробили діагностичне інтерв'ю для виявлення цього розладу харчової поведінки, яке зараз використовується в усьому світі. «Наші поточні результати показують, що ARFID також зустрічається у дорослих з більшою масою тіла, хоча іноді з по-різному вираженими симптомами. Ці пацієнти потребують специфічної діагностики та індивідуальних варіантів лікування», — каже доктор Рікарда Шмідт, керівник дослідження.
Для цього дослідження 369 дорослих були опитані онлайн, а підгрупа також пройшла клінічне інтерв'ю. Це дозволило зібрати як самостійно повідомлені симптоми, так і офіційні діагнози, які потім були співвіднесені з масою тіла та іншими характеристиками здоров'я. Опитування показало, що 34 відсотки дорослих з ARFID мали надмірну вагу. Ця група частіше демонструвала вибіркові харчові звички, більший щоденний стрес та підвищений ризик метаболічних порушень порівняно з тими, хто мав низьку вагу. Особливо вражає те, що 100 відсотків тих, хто мав високу вагу, повідомляли про психосоціальні порушення – порівняно з 65 відсотками тих, хто мав низьку вагу.
Один аспект, якому досі приділялося мало уваги: багато опитаних людей із надмірною вагою повідомляли, що стурбовані формою та вагою свого тіла. Однак ці проблеми часто неправильно тлумачаться в клінічній практиці. «Особливо у людей з більшою масою тіла, ARFID часто залишається непоміченим, оскільки проблеми з вагою помилково інтерпретуються як ознака інших розладів харчової поведінки або як наслідок дієти», – пояснює Шмідт. В результаті точний діагноз часто пропускається, що може мати серйозні наслідки для лікування, вважає дослідник. Щоб змінити це, необхідно переглянути діагностичні процедури та підвищити чутливість медичних працівників. Існуючі методи скринінгу слід доповнити показниками, незалежними від ваги. Автори дослідження рекомендують також адаптувати терапевтичні підходи – як психотерапевтичні, так і фармакологічні.
«Завдяки нашим поточним висновкам ми заповнюємо важливу прогалину в дослідженнях і розширюємо наше розуміння цього захворювання, включивши до нього раніше значною мірою недооцінену групу», — каже Шмідт, науковець з поведінкової медицини. Подальші дослідження розвитку та лікування цього захворювання вже плануються в університетській лікарні Лейпцига.
Оригінальна публікація
Оригінальна назва публікації в журналі «Психотерапія та психосоматика»:
«Психопатологія у дорослих із супутнім розладом уникнення/обмеженого споживання їжі (ARFID) та підвищеною вагою» https://doi.org/10.1159/000547450
також читати
Метадослідження вперше доводить: менше випадків раку завдяки екологічно чистій дієті | Pugnalom
