Життя, проведене в боротьбі з наслідками гліфосату
Історія Людовіка Може — це жахливий приклад потенційної небезпеки гліфосату, гербіциду, який поширився по всьому світу з моменту його появи в 1974 році американською корпорацією Monsanto під торговою маркою «Roundup». Може десятиліттями працював ландшафтним дизайнером і регулярно використовував гліфосат для боротьби з бур’янами. «Двадцять років тому він був скрізь», — згадує він. «Ми просто працювали з обприскувачем на спині, у футболці, без будь-якого захисту». Обприскувачі часто протікали, і хімікат регулярно просочував його одяг і шкіру.
Лише коли він серйозно захворів, зв'язок став зрозумілим: аналізи крові показали, що його організм отруєний гліфосатом. З 2020 року його життя — це щоденна боротьба за виживання. Він провів шість місяців у реанімації, а потім дванадцять послідовних курсів хіміотерапії. «Мою хворобу було дуже важко діагностувати, бо це дуже рідкісна лімфома», — пояснює Може. «Це була медична одіссея тривалістю від шести до семи місяців». Сьогодні він не може працювати та живе з фізичними та емоційними шрамами своєї хвороби.
Гліфосат: предмет суперечок у світі
Гліфосат є найпопулярнішим гербіцидом у світі, проте він роками перебуває в центрі палких дискусій. У 2015 році Міжнародне агентство з дослідження раку (IARC), що входить до складу Всесвітньої організації охорони здоров'я, класифікувало гліфосат як «ймовірно канцерогенний». Дослідження, зокрема дослідження Французького національного інституту охорони здоров'я та медичних досліджень (INSERM), встановили ймовірний зв'язок між впливом гліфосату та певними видами раку.
Незважаючи на ці попередження, у листопаді 2023 року Європейський Союз продовжив термін дії дозволу на використання гліфосату ще на десять років, до 2033 року. Це рішення було засноване на звітах Європейського агентства з безпеки харчових продуктів (EFSA) та Європейського агентства з хімічних речовин (ECHA), які стверджували, що не виявили жодних «критичних зон» для здоров’я. Критики, зокрема екологічні організації, такі як Мережа дій щодо пестицидів (PAN) Europe, звинувачують владу в ігноруванні наукових доказів небезпеки гліфосату та недооцінці впливу пестицидного лобі.
Продовження терміну дії схвалення викликало обурення серед багатьох постраждалих, таких як Людовік Може. «Коли я бачу, як політики повторно схвалюють ці продукти, це мене розлючує», – каже він. «Це пестицидне лобі. На жаль, ми нічого не можемо зробити проти цих політиків та Bayer-Monsanto». Для нього це зрозуміло: «Гліфосат зруйнував моє життя – він отруїв мене. Ці продукти знищують людей і природу».
Вплив лобі пестицидів
Критику пестицидного лобі підтримують такі експерти, як Франсуа Лаффорг, адвокат, що спеціалізується на справах жертв пестицидів. Лаффорг був першим, хто успішно довів у суді зв'язок між хворобами своїх клієнтів та використанням гліфосату. «Ми стикаємося зі справжнім пестицидним лобі, яке намагається приховати небезпеку пестицидів, щоб фермери та їхні працівники продовжували їх використовувати», – пояснює він. Він критикує дослідження, що виправдовують повторне схвалення гліфосату, як непереконливі, та стверджує, що наукові докази шкідливості речовини ігноруються.
Компанія Bayer, яка придбала Monsanto у 2018 році, стикається з тисячами судових позовів по всьому світу. У США численні справи проти компанії вже виграні, позивачам присуджено значну компенсацію. Однак Людовіку Може бракує сил, щоб самостійно вести судовий процес. Він зосереджений на тому, щоб розповісти свою історію та попередити інших про небезпеку гліфосату.
Громадський тиск та політичні суперечки
Рішення ЄС продовжити дозвіл на гліфосат суперечить волі багатьох європейців. Згідно з опитуванням IPSOS, проведеним у шести країнах ЄС, лише 14 відсотків громадян підтримують продовження дії дозволу. Нещодавно громадські організації та громадяни провели демонстрацію проти цього рішення в Брюсселі. Жуан Камаргу, дослідник сільськогосподарської галузі, наголосив: «Ми повинні продовжувати боротьбу проти гліфосату, тому що рішення дозволити цю отруту ще на десять років є неприйнятним. Це питання здоров'я, сільського господарства та майбутнього».
У Європейському парламенті також є розбіжності. Жиль Лебретон, член французької правопопулістської партії «Національне об’єднання», визнає шкідливість гліфосату, але виступає за тимчасовий дозвіл на п’ять років. Він стверджує, що безпека харчових продуктів відіграє певну роль, і що Спільна сільськогосподарська політика підштовхнула сільське господарство в промисловому напрямку.
Заклик до змін
Незважаючи на щоденні страждання, Людовік Може відмовляється здаватися. Його мета — поширювати своє послання та підвищувати обізнаність громадськості про небезпеку гліфосату. «Якби я мав що сказати Європейському Союзу, то це було б ось що: просто забороніть ці продукти», — рішуче каже він. Його історія — це не лише особиста трагедія, а й заклик до всебічної дискусії щодо використання пестицидів у сільському господарстві та їхнього впливу на людей і довкілля.
ЄС стикається з викликом: як йому узгодити інтереси сільського господарства із захистом здоров'я та довкілля? Хоча лобі пестицидів продовжує впливати, ті, кого це стосується, такі як Людовік Може, та екологічні організації закликають до зміни курсу. Для Може питання зрозуміле: «Ці продукти руйнують людей і природу». Його заклик резонує – питання в тому, чи буде він почутий.
Джерело: Euronews, 18 червня 2025 року
